Голова Жмеринської районної ради

7 скликання

МАЛЯРЧУК

Василь Григорович

 КАРТА РАЙОНУ докладніше

ДЕРЖАВНІ РЕСУРСИ


Паспорт району


Загальні відомості про район


Район утворений : 7 березня 1923 року
Площа:  1, 13 тис.кв.км. (112,7 тис.га)    0,2 % від території України
Відстані: від м. Жмерика   до м. Вінниці  залізницею 40 км. Автошляхом 45 км            
     Жмеринський район знаходиться у західній частині  Вінницької області України, а з точки зору фізико-географічного положення він відноситься до правобережної  лісостепової зони південно – західної частини  України.
     На півночі район межує з  Літинським та Вінницьким, на  півдні – з Шаргородським, на заході – з Барським, на сході – з Тиврівським районами області та Хмельницькою областю.
     По території  району протікають річки:  Рів, Рівець, Мурафа. Мурашка, їх притоки спокійні, тихоплинні, повноводні.  Нерідко вони утворюють  плеса ставків. Ріка   Рів – притока  Південного Бугу,  Мурафа  і Мурашка – басейн Дністра.

     Адміністративна територія району поділяється на 68 сіл і селище міського типу – Браїлів. Місто обласного значення  -   Жмеринка
     Чисельність наявного населення станом на 01.01.2011 року 36,3 тис.чол. Складає 0,08 % від населення України, у тому числі: сільське 31,6  тис.чол., міське 4,7 тис.чол.

Рельєф району – хвиляста рівнина із невеликим схилом на схід та південний схід. Наявність балочної системи визначає водно-ерозійний характер рельєфу, але це дає змогу використовувати сільськогосподарську техніку.
Гідрогеологічні умови – ґрунтові води зафіксовані колодязями на глибині 3,0-25,0 м, в балках — 0,5-1,5 м. Практичне значення для водопостачання підземними водами має сарматський водонесучий горизонт (неогенові відклади), вода якого знаходиться в вапняках і пісках потужністю до 30 м. Свердловини цього району відрізняються підвищеною водністю, дебіти свердловин змінюються в межах 0,55-6,94 л/с при зниженні на 10 м. Рівень води в свердловинах коливається від 24,0 до 71,0 м. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація до 1 г/л, загальна жорсткість 5,53-8,09 мг-екв. Глибина можливих свердловин на сарматському водонесучому горизонті глибиною свердловин до 60 м, орієнтовною потужністю свердловини до 940 м3/доб.
Ґрунти району – сірі лісові опідзолені та сірі лісові суглинкові, мають малий вміст гумусу від 0,8 до 1,8 %. Це пояснює той факт, що без додаткових зусиль та витрат на цих землях неможливо отримувати значні врожаї сільськогосподарських культур.
Клімат району помірно-континентальній з помірно м’якою зимою та теплим літом. Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агро кліматичного району. Максимальна температура повітря може становити - + 38 С, мінімальна – мінус 33 С. а середньорічна - + 7 С . Такі кліматичні умови сприяють всебічному розвитку землеробства на території району..

 

Природні скарби 

     В межах району корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами і торфами.
Місцеві будівельні матеріали — це каміння будівельне, вапняки для випалювання на вапно, карбонатна сировина, піски для викладки і штукатурних розчинів, цегельно-черепична сировина
В Жмеринському районі розміщені торф'яні родовища:
•    Згарівське, в плавнях р. Згарівки;
•    Курилівське, на 12 км північно-західніше від райцентру  в плавнях струмка;
•    Лозове, в плавнях р. Лозової;
•    Мурафське, в плавнях р. Мурафи;
•    Петранівське, на 20 км північно-західніше м. Жмеринки. в плавнях струмка;
•    Рожецьке, на 19 км північно-західніше від Жмеринки, в плавнях р. Думка.
 Запаси корисних копалин   свідчать про можливість розвитку на території району будівельної індустрії, а торфу –для розвитку індустрії виробництва добрив та використання в опаленні індивідуальних (приватних) житлових будинків.

Заповідники

     На території Жмеринського району знаходиться 20 об‘єктів природно-заповідного фонду Вінницької області. Загальна площа даних об‘єктів складає 1269,06  га.

Коротка історична довідка

     Історія Жмеринського району – це типова й характерна сторінка всеукраїнської історії , де переплітаються трагічні та доленосні події, втрати та здобутки  людей .
    Археологічні знахідки свідчать, що коріння  Жмеринщини сягає давніх часів - часів Трипільської культури ( 5- 6 тис. років тому). На цій території проживали східні слов'яни та їх племінні союзи - тиверці та уличі.
     У свій час  жмеринські землі належали до Київської Русі, а в ХІІ - ХІІІ ст. до Галицько-Волинського князівства. Ці землі зазнали спустошення ординцями Чингіс – хана і хана Батия, а дещо пізніше на  територію прийшли литовські князі – воєводи, які від місцевих жителів перейняли православну віру і навіть письмо – кирилицю.
     Живучи в умовах повсякденних тривог і можливих нападів татаро – монголів чи ляхів, наші героїчні пращури змушені були організовуватись в оборонні загони, які з часом( у ХУІ ст..) стали славнозвісними козаками.
     Цікавий історичний  факт – поблизу с.Станіславчик Жмеринського району збереглись сліди земляного, колись високого козацького кургану, на якому було споруджено дерев’яну сторожову вишку. З неї місцеві жителі спостерігали за наближенням татаро – монгольської орди.  Браїлів та Станіславчик були сотенними містечками козацьких полків. Тут бували витязі – герої Іван Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай та ін.
    На території Жмеринського району пролягав Кучманський  невільницький шлях. Тут проходили повстанські загони С.Наливайка. Відбувались події національно-визвольної війни 1648 -1657 .
 В селі Головчинці (нині Кармалюкове) виріс і діяв легендарний бунтівник Подільського краю Устим Кармалюк ( 1787 – 1835 рр).
    На теренах Жмеринщини відбулися історичні події громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Під час Великої Вітчизняної війни район зазнав великих людських втрат: 14 853 наших земляків залишились навіки на полі бою. Неоцінений вклад в перемогу на фашистськими загарбниками внесли жмеринчани, які об’єднались в потужний партизанський загін, та своєю діяльністю прискорили визволення  краю. 12  жмеринчан удостоєні високого звання – Героя Радянського Союзу.

Про минуле нашого краю свідчать унікальні історичні пам'ятники:
Браїлівський парк та садиба графині фон-Мекк, де перебував П.І Чайковський;
Браїлівський Свято - Троїцький жіночий монастир, який з давніх часів є об'єктом паломництва;

Дендрологічні парки в селах Северинівка та Чернятині.


Браїлів – селище історичне. Одне з найдавніших на Поділлі. Свою назву воно запозичило від назви річок Брала і Рів, і в давнину містечко називалося Брагірів. Тут збереглися залишки старої фортеці. В 1768 р. в Браїлові було завершено будівництво ансамблю Троїцького монастиря. 1787 року до Браїлова приїздив король польський. Напроти монастиря через річку Рів у старому парку біліє палац, тут перебував геніальний російський композитор П.І. Чайковський.
Станіславчик – історія цього села сягає у сиву давнину. Точна дата його заснування невідома. Однак, у виданій в 1650 році інженером Бопланом книзі “Опис України”, поселення вже згадується під назвою Юшків. Два роки (1882-1884) сім’ям українського письменника Михайла Коцюбинського проживала в с. Станіславчик.
Носківці – в центрі села в невеличкому мальовничому парку привертає до себе увагу палац. Це колишній панський маєток, пам’ятка архітектури XVIII століття, пам’ятка історії. Тут у різні часи побували художник Антон Лянче, відомий російський поет Семен Надсон, поет-демократ Степан Руданський.
Северинівка  . Важко знайти на Україні село, яке було б так сплановано геометрично правильно: вулиці під прямим кутом або не перетинаються взагалі. Северинівна багата на пам’ятні місця. Одне із них: палац Северина Орловського, збудованого кріпосними у 1810 році. У 1814 – відомим ірландським садівником Діонісієм Маклером закладено парк, в якому є природні камені – скелі, які сьогодні селяни називають: Зустрічі, Кохання, Розлук.
Чернятин. У чарівному куточку, на правому березі річки Рів знаходиться село Чернятин, засноване в ХУІІ столітті. Польський князь – Ігнатій Вітославський на початку ХУІІІ ст.. розпочинає тут будівництво в готичному стилі великого палацу – фортеці. Але шляхтич не зміг за своє життя закінчити споруду. Його північну частину добудовував граф Львов. Не менш знаменитий тут Чернятинський ландшафтний  парк, де акліматизувались рідкісні породи дерев. Всього налічується 102 види дерев. В 1980 році загинув найстаріший об’єкт живою природи: «Дуб Пушкіна», діаметр якого сягав 9 років. Він мав вік 500 років.  

Видатні уродженці району:

Кармалюк Устим Якович - народний герой, керівник селянського руху першої половини ХІХ ст.
Забаштанський Володимир Омелянович - поет, перекладач. Народився 1940 року в смт. Браїлів.
Гудима Андрій Дмитрович - український письменник. Народився в 1937 році в с.Сл.Носківецька.
Дідковська - Тобілевич Софія Віталіївна  - актриса, письменниця, фольклористка. Народилась в 1860 році в с.Новоселиця.
Добрянський Павло Казимирович - український письменник. Народився 1930 року в с.Тарасівка.
Слободянюк Борис  Йосипович - письменник. Народився 1917 року в с.Вознівці.
Юцевич Осип Антонович - талановитий лікар, філософ, народився 1859 році в смт. Браїлів.
Ковальов Іван Платонович – Герой Радянського Союзу
Вітвіцький Олексій Павлович – Герой Соціалістичної праці.

В свій час в районі перебували:

Толубинський Всеволод Іванович - вчений у галузі теплофізики і теплоенергетики, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР.
в свій час в районі перебували:
Чайковський Петро Ілліч - російський композитор. В 1878 - 1880 рр. перебував в смт Браїлові та с.Сьомаках.
Графиня Надія Філаретівна Фон - Мекк - відома меценатка і шанувальниця творчості П.І.Чайковського, колишня власниця маєтку у смт Браїлів.
Коцюбинський Михайло Михайлович - український письменник , з 1882-1884 рр. його сім"я проживала в с.Станіславчик.
Звірик Анатолій Петрович - письменник. Проживав в с.Вознівці.
Литвин  Степан Михайлович   - поет. Народився 1931 року в с.Головчинцях (нині Кармалюкове).