Нарада з питань формування спроможних територіальних громад

 15 липня в кабінеті голови районної ради відбулась чергова нарада-зустріч сільських голів та активістів Северинівської, Чернятинської, Сербинівської, Олександрівської, Носковецької  територіальних громад з питань формування спроможних територіальних громад. Вів нараду експерт офісу реформ у Вінницькій області асоціації міст України Олег Левченко. У нараді взяли участь заступник керівника виконавчого апарату районної ради Едуард Крайнік, начальник організаційного відділу Олена Радіна, головний спеціаліст організаційного відділу з правової та кадрової роботи Тетяна Нікітченко, голова районної державної адміністрації Олег Легеза, заступник голови райдержадміністрації  Юрій Колесник, начальник фінансового управління райдержадміністрації Володимир Гамарник, депутат районної ради по Носковецькому одномандатному мажоритарному виборчому округу №16 Юрій Світлак.

У своїй промові експерт офісу реформ у Вінницькій області асоціації міст України Олег Левченко зазначив наступне:

“Що таке успішна країна?

Успішна країна - це люди, задоволені власним добро­бутом, комфортним та змістовним життям.

Це коли не десь далеко, а там, де ти живеш, тебе вла­штовує рівень життя - гарні умови для роботи, навчан­ня, лікування, відпочинку, всебічного розвитку.

Чи зможе громада з обмеженими ресурсами і терито­рією, недостатньою для соціального та економічно­го розвитку, забезпечити гідний рівень життя людей? Чи може бути успішною країна з бідними територіями?

Навряд чи.

Тільки сильна/спроможна громада з достатньою еко­номічною активністю на власній території, з ініціа­тивними, працьовитими людьми забезпечить гідний рівень життя населення, обере пріоритети розвитку і фінансуватиме освіту, охорону правопорядку, меди­цину, дороги та інші напрямки, які люди вважатимуть важливими.

 Що таке спроможна громада?

Це та територіальна громада села (селища, міста), яка може самостійно або через відповідні органи місце­вого самоврядування забезпечити належний рівень освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захи­сту, житлово-комунального господарства.

Це включає в себе і фінансову спроможність, і кваліфі­кованих та відповідальних працівників органів місце­вого самоврядування.

Які переваги спроможної громади?

1. Прозоро планує власний розвиток, ставить та вико­нує стратегічні завдання.
2. Залучає інвестиції, розвиває економіку, сприяє міс­цевому підприємництву.
3. Люди швидко та без бюрократичної тяганини мо­жуть отримати адміністративні та соціальні послуги -зареєструвати бізнес та майно, отримати дозволи чи ліцензії, довідки, паспорт, одержати субсидії, со­ціальну допомогу тощо.
4. Має сучасно обладнані дитячі садки та школу,фельдшерсько-акушерські пункти з кваліфіковани­ми працівниками.
5. Має якісні та доступні кожному дороги, транспорт, водопостачання, водовідведення, газ, освітлення, зв’язок тощо.
6. Громадяни мають можливість користуватися послу­гами закладів культури, відвідувати дитячі майдан­чики, спортивні заклади, бібліотеки, кафе, перукарні, громадські сквери, пляжі та інші місця відпочинку та дозвілля.

Як зробити громаду спроможною?

Досвід розвинутих країн демонструє, що основною передумовою успішного розвитку громад є об’єднання територій та ресурсів.

 Разом і батька бити легше!

Пам’ятаєте це мудре українське прислів’я?

Така громада відповідатиме новим вимогам, одержува­тиме значно більші ресурси та повноваження. На рівні потужної громади вирішуватимуться питання місцево­го економічного розвитку, планування розвитку тери­торій, утримання місцевої інфраструктури, забудови, благоустрою території, соціальної допомоги, культури, первинної охорони здоров’я, середньої, дошкільної та позашкільної освіти, муніципальної міліції, пасажир­ських перевезень на території громади, житлово-ко­мунальних послуг, утримання об’єктів комунальної власності. А передача ресурсів, повноважень та відпо­відальності на базовий рівень - це і є децентралізація.

Головні принципи децентралізації - справедливість, до­цільність та відповідальність. Це те, що зараз дуже потріб­но нашій державі. Наприклад, крихітне село не може собі дозволити утримувати сільраду з працівниками, яким ще треба платити заробітну платню! А як не в змозі утримува­ти самостійно, значить потрібні дотації з центрального бю­джету. Оскільки таких сільрад в країні надзвичайно багато, грошей «згори» ледве вистачає на зарплату працівникам. І в багатьох сільрадах керівництво сидить, склавши руки, виправдовуючись відсутністю коштів. Мовляв, грошей не­має, тому ми нічого не робимо. Виходить, бідним бути ви­гідно? Але за чий рахунок? Такого не повинно бути.

Як керівництво країни забезпечує процес децентралі­зації та об’єднання громад?

Держава забезпечує прийняття всіх необхідних законів, передає ресурси та повноваження на місця. У результа­ті реформи держава створює необхідні умови для роз­витку громад, а вже вони самі обирають пріоритети - чи потрібен громаді і місцевій молоді новий коледж чи училище, чи дати «зелене світло» інвестору з перероб­ки відходів, чи запустити новий маршрут транспорту, чи побудувати додатковий медичний заклад.

Держава здійснює організаційну та методичну підтримку процесу об’єднання громад, яке відбувається на підставі Закону України «Про добровільне об’єднання громад».

Закон «Про добровільне об’єднання громад» визначає такий порядок дій:

• ініціювання об’єднання;
• підготовка рішення про об’єднання;
• громадське обговорення;
• утворення об’єднаної громади.

Яка моя роль, як громадянина, у цьому процесі?

Місце, де ми живемо, - село, селище, місто - назива­ється територіальною громадою. А ми, громадяни, самі хазяйнуємо на цій території, тобто маємо право на міс­цеве самоврядування, обираючи голову сільської, се­лищної чи міської ради та місцевих депутатів. Ті, кого ми обираємо, несуть перед нами відповідальність. Але і ми відповідальні за власний вибір та подальший кон­троль влади. Перед тим, як обрати місцеву владу, ми зобов’язані вивчити передвиборчу програму кандида­тів, критично ставитись до популістських обіцянок, зва­жати на репутацію майбутніх очільників органів місце­вого самоврядування.

Крім того, що ми обираємо місцеву владу, ми можемо впливати на прийняття рішень іншим шляхом - вступати до органів самоорганізації населення, брати участь у за­гальних зборах громади, громадських організаціях тощо.

Проявляти громадянську активність, цікавитися та брати участь у процесах прийняття рішень в громаді - це те, що ми можемо зробити для себе та, зрештою, для країни.

Відтепер громадянин не лише чекає від держави благо­діянь, але і сам активно впливає на якість свого життя.

Що дасть об’єднання громади?

По-перше, має покращитися управління громади. Громада матиме компетентну раду та кваліфікова­ний виконком, бо з більшим населенням та терито­рією буде більше кандидатів на посаду голови та депутатів місцевої ради, тож буде з кого обирати найбільш чесного та працьовитого. Крім того, штат­на структура буде більш ефективною з точки зору доцільності посад. Наприклад, якщо сім сільрад об’єднаються в одну громаду, то замість семи го­лів, семи секретарів, семи бухгалтерів буде сім ста­рост, один бухгалтер, декілька працівників планово- економічного відділу, які плануватимуть доходи та витрати бюджету, зокрема податкові надходження та напрями інвестицій. Також для громади працю­ватимуть юристи, декілька співробітників відпові­датимуть за архітектуру - благоустрій, планування, забудову і т. ін. Таким чином згадані вище спеціалісти працюватимуть на благо громади, а також надавати­муть необхідні адміністративні та соціальні послуги ближче і зручніше. За довідками та багатьма іншими послугами не потрібно буде їхати в район.

По-друге, завдяки новій бюджетній політиці об’єднані громади отримують додаткові фінансові ресурси для розвитку інфраструктури - доріг, освітлення, водопо­стачання, водовідведення, утилізації побутових відхо­дів тощо.

По-третє, більш ефективне управління, наявність пла­нів розвитку, прозорість рішень зроблять громади привабливими для інвесторів, що забезпечить еко­номічний розвиток та нові робочі місця. У громадян, особливо у молоді, нарешті з’явиться можливість для реалізації власного потенціалу в тому місці, де вони народились та виросли.

Якою буде влада в приєднаних населених пунктах?

Інтереси жителів села у виконавчому органі місце­вої ради об’єднаної територіальної громади пред­ставлятиме староста. Староста обирається в селах і селищах за рішенням місцевої ради і представ­ляє інтереси мешканців села у виконавчому органі місцевої ради об’єднаної громади. Він також бере участь у підготовці бюджету громади в частині, що стосується фінансування програм на території свого села чи селища.

Чи загрожує безробіття теперішнім працівникам сільрад, що об’єднаються?

Значного скорочення штату органів місцевого само­врядування не відбудеться, але зміниться його якісний склад. Тим, хто не знайде себе у нових структурах, дер­жава надасть необхідну підтримку. Слід зауважити і те, що загалом об’єднана громада буде більш спромож­ною створювати умови для місцевого підприємництва, а це означає і нові робочі місця.

Що буде з освітою?

Новоутворена громада стає спроможною забезпечити належний рівень життя своїх громадян у різних сфе­рах життя. Розглянемо, наприклад, освіту. Всі ми заці­кавлені в якісній освіті наших дітей.

Сьогодні спільнота не має дуже великого впливу на цю сферу. Але після об’єднання громада матиме повноваження і ресурси, аби вирішувати питання матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів середньої, шкільної та дошкільної освіти. Наприклад, це означає, що за рішенням громади та наявності ресурсів у дитячому садочку може бути добудовано спортивну залу чи басейн, а в школі - комп’ютерний клас чи новітню дослід­ницьку лабораторію.

Дошкільнята та діти молодших класів вчитимуться ближче до батьків - у садках та початкових школах своїх сіл чи селищ. Учні середніх та старших класів їздитимуть автобусами до шкіл, які забезпечувати­муть справді високий рівень освіти в центрі об’єдна­ної громади.

Що буде з медициною?

Людей залякують закриттям медичних закладів, але це не відповідає дійсності. На рівні громади в обов’язковому порядку функціонує первинна меди­цина та швидка допомога. Якщо громада забажає і буде в змозі утримувати медичні заклади більш складного рівня, наприклад, стоматологічний пункт, то так і буде.

Якщо людина потребуватиме лікування в стаціонарі та більш складних медичних послуг, вона зможе їх отри­мати рівнем вище.

Спеціалізована медична допомога - онкоцентри, кар- діоцентри та ін. - базуватимуться в регіоні/області.

Сільські голови активно включились у процес обговорення та задавали багато  питань, які хвилюють не тільки сільських голів, але й жителів очолюваних ними громад. Ось деякі з них:

Питання: Чому регіонах з 1 січня дали гроші без повноважень, а тільки тепер стали приймати відповідні закони, одночасно штовхаючи громади до об'єднання?

Відповідь: Польща проводила децентралізацію близько 8 років. Але у нас немає часу. Якби в грудні минулого року ми не змінили правила формування місцевих бюджетів, в нинішньому році не змогли б провести реформу. Тому довелося робити все одночасно, наслідком чого став елемент ризику. Але люди зрозуміли, що вудка набагато краще риби на сковорідці, яку їм до того ж видають раз на рік.

Питання:  Один з найбільш спірних моментів пропонованої децентралізації - добровільне об'єднання громад. Навіщо селам об'єднуватися?
Відповідь: Чи можемо ми передавати функції і ресурси центральної влади дотаційному сільраді вимираючого села, який ледь зводить кінці з кінцями? Ні! Потрібно передавати сильним громадам. Але що тоді робити зі слабкими? Їх потрібно приєднати до сильних. Щоб це об'єднання стало максимально ефективним, воно повинно бути добровільним. Тому ми задіяли значні матеріальні стимули. Якщо об'єднаєтеся по перспективному плану області, отримаєте 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зможете розпоряджатися державною землею, у вас буде ряд інших можливостей.

Питання:  Що буде з громадами, які не захочуть об'єднуватися?
Відповідь: Думаю, їм просто знадобиться трохи більше часу, щоб прийняти це єдино правильне рішення. Вони побачать, як стрімко розвиваються їхні сусіди, які погодилися на об'єднання. У нинішніх умовах інвесторів, готових вкладати кошти в Україну, не так багато. І вони підуть до тих, хто першим створить сприятливий клімат для інвестицій. Жителі села повинні розуміти це і підштовхувати своїх сільських голів і депутатів сільрад до об'єднання. Якщо й залишаться проблемні громади, які ніхто добровільно не захоче приєднувати до себе, швидше за все буде застосований адмінресурс.

Питання: Сільські голови тих сіл, які повинні бути приєднані до сильніших населеним пунктам, втратять свої посади?
Відповідь:  Ні, вони стануть старостами, що входять до виконавчого комітету об'єднаної громади. У них збережеться зарплата і буде набагато більше повноважень, ніж раніше. Але головне навіть не це. Ми не просто хочемо скоротити кількість сільрад - ми хочемо створити потужні територіальні центри. У кожному районі має з'явитися кілька нових центрів, аналогічних нинішнім районним. Це відкриє масу можливостей як для бізнесу, так і для жителів.

Питання: Що повинно вийти на виході, коли реформа завершиться?
Відповідь:  Нова якість життя людей, насамперед жителів села. Чому село вимирає? Тому що в ньому немає ні якісної освіти, ні охорони здоров'я, ні хорошої роботи, ні можливості цікаво проводити дозвілля. Люди перебираються в міста, бо там краще живеться. Але якщо сільська громада матиме кошти на розвиток і відповідні повноваження, вона зможе створити у себе всі необхідні умови.

Питання:  Але що заважало багатим сільрадам робити це до реформи?
Відповідь: На жаль, правила гри дозволяли їм тільки затикати діри. Про розвиток не йшлося. Ось зараз деякі голови сільрад скаржаться, що у них забрали ПДФО. Але вони забули, що використовувати кошти, отримані від цього податку, можна було виключно на зарплату співробітникам. За багато років такого збиткового підходу у держави виник борг перед місцевим самоврядуванням на суму близько 10 млрд. грн. Тепер же кошти від ПДФО підуть до бюджету розвитку і можуть бути спрямовані на ремонт доріг, утримання шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів і т. Д. Громада може залучати професійних менеджерів і встановлювати їм ту зарплату, яку вважатиме за потрібне. Це буде можливо вже після внесення змін до Конституції.

Формат зустрічі та брак часу не дав можливості у повній мірі досягнути спільної думки щодо доцільності об’єднання, але було вирішено зробити перший крок і провести в зазначених територіальних громадах ініціювати громадське обговорення добровільного об’єднання територіальних громад сіл із запрошенням на такі збори фахівців офісу реформ.

Наприкінці зустрічі Олег Левченко ознайомив присутніх із основною метою та завданнями швейцарсько-українського проекту “Підтримка децентра­лізації в Україні” DESPRO.

DESPRO - це швейцарсько-український проект “Підтримка децентра­лізації в Україні”, який фінансується Швейцарською Конфедерацією через Швейцарське бюро співробітництва (ШБС/SDC) та впроваджу­ється Швейцарським центром ресурсів та консультацій з питань роз­витку (Skat).

Місія проекту полягає в оптимізації системи управління та сприянні ефективному місцевому розвитку в Україні, що, в свою чергу, створить новий імпульс як для демократичних процесів, так і для надання по­слуг на рівні громади.

Мета: Якість і доступність окремих публічних послуг покращуються за участі місцевих громад та влади, які є інституційно міцними, здатними спільними зусиллями сприяти процесу реформування системи місце­вого самоврядування на національному рівні.

Завдання 1. Упровадження сталих моделей децентралізованого на­дання послуг: розвиток механізмів децентралізованого надання по­слуг на рівні малих міст і сіл цільових регіонів, їх інтеграція у процеси національних реформ у сфері децентралізації з метою подальшого поширення на інші регіони.

Завдання 2. Сприяння процесу впровадження реформ щодо децен­тралізації та місцевого самоврядування в Україні: надання дорадчої підтримки з питань децентралізації і реформування місцевого самоврядування ключовим національним інституціям та асоціаціям органів місцевого самоврядування, що ґрунтується на накопичено­му в ході реалізації проекту досвіді з надання послуг на місцевому рівні, співпраці між різними рівнями влади й залученні громад у процес реформ.

Проект передбачає три фази: фазу I (2007-2010), фазу II (2010-2013) та фазу III (2013-2017).

DESPRO надає технічну допомогу і сприяє покращенню комуналь­них послуг у селах Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франків­ської, Полтавської та Сумської областей. Протягом перших двох фаз (2007-2013) одним із цільових регіонів проекту DESPRO була Авто­номна Республіка Крим. Наразі діяльність там призупинено. Ключо­вим партнером DESPRO є Міністерство регіонального розвитку, будів­ництва та житлово-комунального господарства України.

Розробка та супровід сайту: WebLiana